Детальніше
1. Основна мета: фінансова конфіденційність
Monero було створено у 2014 році, щоб вирішити проблему прозорості блокчейнів, таких як Bitcoin. Воно гарантує, що всі транзакції є конфіденційними та анонімними за замовчуванням, що унеможливлює пов’язання реальних особистостей із транзакціями. Це відрізняє Monero від криптовалют із «опційною конфіденційністю», як-от Zcash (What is Monero?).
2. Технології конфіденційності
Monero використовує три ключові інновації:
- Кільцеві підписи (Ring Signatures): змішують транзакцію користувача з іншими, щоб приховати відправника.
- Приховані адреси (Stealth Addresses): створюють одноразові адреси для отримувачів, приховуючи їхні гаманці.
- Кільцеві конфіденційні транзакції (Ring Confidential Transactions, RingCT): шифрують суми транзакцій за допомогою криптографічних зобов’язань.
Ці рівні захисту гарантують, що жодні метадані не витікають, навіть у публічних реєстрах (CoinMarketCap).
3. Децентралізація та майнінг
Алгоритм RandomX у Monero оптимізований для майнінгу на центральних процесорах (CPU), що запобігає концентрації майнінгової потужності в руках ASIC-ферм. Це дозволяє звичайним користувачам брати участь у захисті мережі. Водночас, останні занепокоєння щодо централізації майнінгових пулів (наприклад, спроби Qubic отримати 51% хешрейту) свідчать про постійні економічні виклики для приватних блокчейнів із механізмом Proof-of-Work.
Висновок
Monero — це цифрова готівка, яка ставить на перше місце конфіденційність, фунгібельність і децентралізацію завдяки криптографічним інноваціям. Хоча технологія забезпечує високий рівень анонімності транзакцій, довгострокова стійкість залежить від балансу між безпекою мережі та економічними стимулами.
Як Monero адаптуватиметься до змін у регуляторному та технічному середовищі, що загрожують його моделі конфіденційності?